词典鼃吹
鼃吹
词语解释
鼃吹[ wā chuī ]
⒈ 吹嘘。
引证解释
⒈ 吹嘘。
引元 刘壎 《隐居通议·诗歌四》：“又有读旧稿《鼃吹集》一絶曰：‘鼃吹儿童事，重开已汗颜。’”
相关词语
- kǎn jǐng zhī wā埳井之鼃
- chuī niú pāi mǎ吹牛拍马
- chuī hún吹魂
- chuī gòu suǒ bān吹垢索瘢
- chuī xū tū yǎn吹须突眼
- liǎn gǔ chuí hún敛骨吹魂
- chuī máo suǒ bān吹毛索瘢
- chuī chuī pāi pāi吹吹拍拍
- chuī tán gē wǔ吹弹歌舞
- chuī lún xù吹纶絮
- wú shì chuī xiāo吴市吹箫
- suǒ gòu chuī bān索垢吹瘢
- huī chuī灰吹
- fēng chuī rì zhì风吹日炙
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- chéng gēng chuī jī惩羹吹虀
- chuī zǐ吹紫
- chuī tán dé pò吹弹得破
- fèng chuī凤吹
- chǔ nòng wú chuī楚弄吴吹
- āi chuī háo zhú哀吹豪竹
- làn chuī滥吹
- chuī chén吹尘
- fēng chuí mǎ ěr风吹马耳
- hú chuī luàn pǎng胡吹乱嗙
- chuī dà niú吹大牛
- lín jiā chuī dí邻家吹笛
- gǔ chuī cí鼓吹词
- chuí máo xǐ gòu吹毛洗垢
- qiè chuī窃吹